Ukraine on Film Fest - 2018

Скупчення в одній локації великої кількості українців з усіх куточків Бельгії, представників посольства ледь не у повному складі, присутність цікавих гостей з України - все це вказує на неординарність події та на очікування чогось незвичайного. Саме таким було відкриття фестивалю українського кіно "Ukraine on film" у культурному центрі Bozar, що у центрі Брюселю.

Ще перед показом, у фойє, відвідувачі мали чудову нагоду поспілкуватись з цікавими гостями з України, серед яких були співорганізатор українського кінотижня Денис Іванов, голова держагентства з питань кіно Пилип Іллєнко та актриса театру російської драми і виконавиця ролі Марічки у "Тінях забутих предків" Лариса Кадочникова. Проте більшість розмов було саме про картину Сергія Параджанова - хтось пригадував свої попередні враження та емоції від стрічки, інші вдавались до порівнянь гри Івана Миколайчука у різних картинах, а пані Лариса щей ділилась спогадами про зйомки легендарного фільму.

Така неформальна розмова за келихом вина поступилась місцем офіційним заходам і на сцені кінозалу з'явились представники фестивалю - посли України, Грузії, Азербайджану та Вірменії. Список дипломатів і справді чималий, адже цього року "Ukraine on film" є частиною (варто додати, що чималою) більшої кіноподії "Bridges. East of West Fest". Після коротких і не дуже виступів офіційних осіб, серед яких варто відзначити промову грузинської амбасадорки, своїм баченням та спогадами ділились пан Пилип Іллєнко, пан Денис Іванов та пані Лариса Кадочникова. Усі промови єднали "Тіні...", очевидно, що стрічка стала тим мостом, що об'єднує цілі нації та різні покоління, адже у картині кожен має можливість знайти себе. Врешті, всі слова були сказані, світло у залі згасло, лишаючи місце лише для емоцій, переживань та містичного світу "Тіней забутих предків"...

За півтори години глядачі вже ділились своїми враженнями від перегляду. Попри різні думки, точно не знайшлось людей байдужих до фільму. Прикметним є те, що багато хто відкрив для себе абсолютно нові грані, переосмислюючи цілі епізоди стрічки та знову і знову шукаючи своє місце у картині. Глядачі розходились, проте запальна музика, колоритна говірка та яскраві сцени фільму ще довго, ніби відлунням, спливали у пам'яті.

Іван...!!! Марі-і-ічка-а-а...!!!

Фото з події можна переглянути у галереї